ВИСНОВОК

                                                              на проект Закону України 

                                                «Про упорядкування носіння форменого одягу»
     


Законопроектом пропонується "заборонити носіння військової форми одягу, форми одягу інших військових формувань та знаків розрізнення і відзнак особами, які не мають на це законних прав шляхом внесення змін і доповнень до Законів України «Про об’єднання громадян» та «Про військовий обов’язок і військову службу» з метою демілітаризації суспільства; упередження злочинних дій, пов’язаних з використанням форменого одягу; упередження випадків зловживання громадськими особами своїм становищем при використанні звань, погонів, символіки, знаків розрізнення начальницького і рядового складу Збройних сил України та інших військових формувань” (див. Пояснювальну записку до проекту).

Головне науково-експертне управління, проаналізувавши законопроект, вважає, що його прийняття у чинній редакції є недоцільним з огляду на таке.



Загальні зауваження і пропозиції

1. Досягнення законопроектом поставленої у Пояснювальній записці мети викликає сумніви, оскільки незрозуміло, яким чином упорядкування використання військової форми одягу може призвести до "демілітаризації”. Адже зазвичай під цим терміном розуміють повне чи часткове роззброювання, скорочення та ліквідація озброєнь і збройних сил, військової економіки, мобілізаційних ресурсів, підготовлених до війни людських резервів, військово-навчальних закладів і системи військового навчання населення, а в міжнародному праві також відвід збройних сил з території, прилеглої до кордону держави, ліквідацію військових об’єктів тощо (див. напр. Дипломатичний словник, Словник юридичних термінів).

Проект навряд чи може посприяти і протидії «рейдерським захопленням підприємств групами людей у форменому одязі», оскільки можливість таких дій дуже незначною мірою залежить від можливості одягти людей, які їх здійснюють, у той чи інший формений одяг.

2. Слід врахувати, що чимало державних органів, на які не поширюється дія законопроекту, також використовують знаки розрізнення і окремі елементи форменого одягу, подібні до військової форми. Зокрема, це стосується правоохоронних органів, формений одяг яких має чимало схожості з військовою формою одягу. Формений одяг військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту, яка за своїм статусом не належить до визначених у проекті органів, крім певної символіки та емблем, практично не відрізняється від форменого одягу Збройних Сил України (див. Постанову КМУ від 25 березня 2009 р. №265 «Питання забезпечення речовим майном військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту»). З огляду на це буде практично неможливо довести, що об’єднання громадян використовують саме військову форму одягу, а не формений одяг інших державних і правоохоронних органів, на які не поширюється встановлена законопроектом заборона.

3. Звертаємо увагу на те, що у чинному законодавстві відсутнє визначення «військова форма одягу» або «формений одяг» і законопроект також його не дає. За таких умов це може призвести до різного тлумачення цього терміну, суб’єктивного підходу до відповідальності за незаконне носіння військової форми одягу та форменого одягу інших державних органів, що може негативно позначитись на гарантуванні державою дотримання прав громадян.

Щодо змін і доповнень до Закону України «Про об’єднання громадян»

Запропонована редакція нової частини ст. 4 цього Закону, на наш погляд, є невдалою.

Так із редакції цієї додаткової частини випливає, що забороняється носіння не лише форменого одягу, але і знаків розрізнення військових звань, військової та спеціальної субординації ЗС України та органів виконавчої і судової влади.

Субордина́цією (лат. subordinatio, sub — під, ordino — призначаю, керую) є службова підлеглість молодшого старшому, додержання правил службової дисципліни. Отже, субординація — це відносини між одиницями спільноти, побудованої за ієрархічним принципом, що власне полягають у безпосередньому підпорядкуванні одного члена ієрархії іншому. Відтак зрозуміло, що ці "відносини” неможливо носити, а тому заборона такого носіння не є вдалим формулюванням.

Щодо змін і доповнень до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»

1. Доповнення частини четвертої статті 7, що має назву «Військова форма одягу, знаки розрізнення і відзнаки військовослужбовців», забороною носіння, крім військової форми одягу, також і форми одягу інших військових формувань, органів виконавчої та судової влади та знаків розрізнення і відзнак виходить за межі регулювання даного Закону і даної статі, а тому є некоректним.

2. Викликає сумнів і доцільність заборони використання колористики «камуфляж», оскільки камуфльований одяг є ознакою не лише військових формувань та органів виконавчої влади. Він використовується також правоохоронними та іншими державними органами, у тому числі Управлінням державної охорони України, СБУ, митною службою.

Крім того, камуфляжний одяг традиційно широко використовується рибалками і мисливцями. Навіть спортсмени – рибалки та снайпери –забезпечуються державою камуфльованим одягом відповідно до Наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 19.06.2008 № 2489

Вважаємо, що «камуфляж» може вважатись військовою формою одягу лише за наявності на ньому розташованих у встановленому порядку відповідних знаків розрізнення. В іншому випадку він не має відноситись до військової форми одягу.

3. Згадка у новій редакції ч. 4 ст. 7 даного Закону про відповідальність за порушення носіння форменого одягу особами, які не мають на це права, без визначення конкретних санкцій за таке правопорушення не вирішує проблему відповідальності. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.


Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.



Керівник Головного управління В. І. Борденюк